Я любила тебя до одури....

Моє життя...
Було неначе сірий та холодний день
Ці будні дні та рутина
Й ці сльози, коли лишалася одна
Все так душило й заважало
Здавалось - навіщо я жива.
Та ти ввірвався наче промінь сонця
Заграли барви у душі.
Ти так нестримно, палко рвався
Кудись вперед, де були тільки ми.
Тобою щиро захопилась,
Ніхто цікавим так не був
З тобою жити захотілось,
Тобою зараз і живу.
Безжальна відстань що між нами
Збирає все: несказані слова,
непоказані чуття, та винні в цьому самі
Й коли прийде вона
Поїдеш ти, залишусь знов сама
Будь впевненим - тобі лиш вірна я
Тебе чекала буду й далі
Думками завжди поруч
З тобою бачу лиш буття,
Виходить, для тебе душу зберегла,
Та збережу все те що зараз маю
І я щаслива що кохаю...

И это я написала человеку, который после двух лет отношений оставил меня одну с моими чувствами наедине. Объяснив только тем что у него страсть ушла.... Какие же мы девоньки доверчивые.

Я любила тебя до одури...