Так важко розібратися в собі
Так важко дати почуттям всім раду
Коли життя- як хвилі в океані
То тихо, то не має знов пощади.
Так важко розібратись в почуттях
Не знаючи чи вони взаємні
Й так легко піддаватися сльозам
Тільки не знаєш а чи не даремно...
Так просто пройти й не подивитись
Але так важкоо спогади забуть
А у надіях дивно також жити
Незнаючи майбутній путь
І ніби добре все і знов ламає
Та буря в океані почутів
Вона в ранковий час збирає
Ті сльози мрій і кольорових снів...
А він не знає, він не знає
Де сонце усміхається весні
Вона не знає і в думок питає:
"А чи взаємно це, чи ні?"
Так важко дати почуттям всім раду
Коли життя- як хвилі в океані
То тихо, то не має знов пощади.
Так важко розібратись в почуттях
Не знаючи чи вони взаємні
Й так легко піддаватися сльозам
Тільки не знаєш а чи не даремно...
Так просто пройти й не подивитись
Але так важкоо спогади забуть
А у надіях дивно також жити
Незнаючи майбутній путь
І ніби добре все і знов ламає
Та буря в океані почутів
Вона в ранковий час збирає
Ті сльози мрій і кольорових снів...
А він не знає, він не знає
Де сонце усміхається весні
Вона не знає і в думок питає:
"А чи взаємно це, чи ні?"
Так важко розібратися в собі
Так важко дати почуттям всім раду
Коли життя- як хвилі в океані
То тихо, то не має знов пощади.
Так важко розібратись в почуттях
Не знаючи чи вони взаємні
Й так легко піддаватися сльозам
Тільки не знаєш а чи не даремно...
Так просто пройти й не подивитись
Але так важко спогади забуть
А у надіях дивно також жити
Незнаючи майбутній путь
І ніби добре все і знов ламає
Та буря в океані почутів
Вона в ранковий час збирає
Ті сльози мрій і кольорових снів...
А він не знає, він не знає
Де сонце усміхається весні
Вона не знає і в думок питає:
"А чи взаємно це, чи ні?"
Так важко дати почуттям всім раду
Коли життя- як хвилі в океані
То тихо, то не має знов пощади.
Так важко розібратись в почуттях
Не знаючи чи вони взаємні
Й так легко піддаватися сльозам
Тільки не знаєш а чи не даремно...
Так просто пройти й не подивитись
Але так важко спогади забуть
А у надіях дивно також жити
Незнаючи майбутній путь
І ніби добре все і знов ламає
Та буря в океані почутів
Вона в ранковий час збирає
Ті сльози мрій і кольорових снів...
А він не знає, він не знає
Де сонце усміхається весні
Вона не знає і в думок питає:
"А чи взаємно це, чи ні?"
Вот и все снава звезды на твоих щеках погасли,
Вот и все снова осень, там где было наше счастье,
Вот и все незаметно стали мы с тобой чужие,
Почему же тогда, лишь твое шепчу я имя? ПОЧЕМУ?
Любим мы но увы, вместе быть уже не можем,
Мы всегда с тобою были так воо многом похожи..
я за твою любовь тебя прощаю,
я ухожу уже все точно знаю,
теряешь ты и я тебя теряю,
но за твою любовь тебя прощаю
Вот и все снова осень, там где было наше счастье,
Вот и все незаметно стали мы с тобой чужие,
Почему же тогда, лишь твое шепчу я имя? ПОЧЕМУ?
Любим мы но увы, вместе быть уже не можем,
Мы всегда с тобою были так воо многом похожи..
я за твою любовь тебя прощаю,
я ухожу уже все точно знаю,
теряешь ты и я тебя теряю,
но за твою любовь тебя прощаю