Сестра

Не знаю. Может фигня полная. И не по теме. Но всё же.

Я завжди хотіла собі сестру. Не старшу і не молодшу. Хотіла близня-
шку. Щоб ми були схожі, як дві каплі води. Мали однакові хобі, звички,
манеру говорити і сміятися. З малку діставати батьків. Мінятися місцями.
В школі теж. Одягатися однаково. А потім злитися, що нас завжди ніхто
не може розрізнити. І якщо ми не полюбимо якусь людину, то доводити її
до сказу. Навіть мінятися місцями коли будемо йти на побачення. Здава-
ти одна за одну різні предмети в школі. Сваритися. Кидатися речима. А
в дитинстві жалітися батькам. А потім наші шляхи розішлися б. Кожен із
нас хотів виділитися і перестати бути схожим. А потім раз на рік зустріча-
тися і згадувати дитинство. Сміятися. І знову роз'їджатися. Жалкувати
про свій вибір. Але потім забувати про нещодавню зустріч і з головою
окунатися в роботу, навчання. А на наступний рік знову зустрічатися.
Плакати одна у одної на весіллі. Сидіти з дітьми. Але завжди намага-
тися бути однаковими. А в старості купити десь квартиру чи будинок і
жити разом. Жалкувати, що втратили стільки часу. І знову згадувати ди-
тинство. Помилки в юності. Своїх перших хлопців. Як зустріли чоловіка.
А на вихідні сидіти з онуками. І тільки вони будуть нас легко розрізняти.
Не діти, ні. А онуки.
На дачі мати свою грядку. І намагатися, аби вона була кращою. Грати
з онуками. І однаково на них кричати. А потім швидко пробачати те, що
вони знову потоптали наші грядки.
Але в мене не має такої сестри. Але як я її хочу. Дуже. І навіть досі я
сподіваюся, що вона десь є. Що нас розлучили, коли м були маленьки-
ми. І колись обов'язково зустрінемося. Але я чудово розумію, що ткого
ніколи не буде. Хоча і сподіваюся. Дуже.
Я дуже заздрю тим, у кого є така сестра. Вони навіть не уявляють, як
їм пощастило. Вони мріють бути однією дитиною в родині. Може, як би і
в мене була так сестра, я також такого хотіла.