Думки... вголос...

Для чого людині потрібне кохання? Виявляється, це почуття чи не найголовніше у повсякденному житті. Напевне, для того, щоб це визначити, треба перш за все дізнатись, що це таке.. Кохання - це життя. А значить потрібне, якщо хочеться жити. Перестаючи любити, людина просто йде з життя. Любов може бути до суспільства, батьків, країни, до самого себе.
Починати потрібно з любові до себе, яка має бути сформована у першу чергу. Не розібравшись у собі, без нормальної і здорової самооцінки людина не зможе нікого полюбити. І її теж ніхто не полюбить так, як того хотілося б.
Межу між любов’ю, закоханістю та егоїзмом допоможуть провести люди, які знаходяться поруч, адже оточуючі є показниками нашої адекватності. Якщо особа притягує до себе інших, і з нею їм комфортно, значить у такої людини відсутній егоїзм. Якщо ж вона відштовхує від себе інших, добре почуваючись при цьому, це людина із завищеною самооцінкою. З такими людьми неприємно мати справу і вони залишаються самотніми.
Що таке кохання словами дітей? Це коли мама і тато не сваряться.. Любов друзів, разом гуляти і гратися.
Відомі люди про кохання чимало рядків у своїх філософських працях, щоденниках та збірках присвятили цьому високому почуттю і відомі на весь світ люди. Всі вони сприймали цей дар по-різному. Деякі навіть визнавали, що кохання може приносити людині не лише радість, але й сум, розпач. Разом з тим, у більшості висловлювань про кохання однозначно більше позитивного. Той, хто кохає по-справжньому якусь одну людину, любить увесь світ. (Еріх Фром) Кохати - це бажання бути коханим. (Платон) Кохання є не що інше, як бажання щастя іншій людині. (Давид Юм )
На мою думку, кохання, у тому разі, коли воно дійсно справжнє, — це важке випробування. Таке почуття ніколи не покине людину, які б не були обставини. Йому байдужі відстань, час, вік, розставання. Не завжди можна ототожнити таке почуття із щастям. Навпаки, зазвичай воно приносить великі страждання, часто закінчується трагічно: смертю, в'язницею, божевіллям.
Більш примітивні люди взагалі не здатні на це піднесене почуття. Для них кохання — лише задоволення фізіологічних потреб. Хоча така «штучна» любов і здається стабільною, іноді вона закінчується дуже швидко, або навіть переходить у відразу та ненависть. Бо люди не можуть жити разом протягом тривалого часу, не маючи нічого спільного. Таким чином, виникають конфлікти, що неминуче ведуть до руйнування хиткого сімейного союзу.
Трапляється й таке, що людина задля надбання матеріальних цінностей нехтує своїм справжнім коханням. Шлюб за розрахунком у сучасному житті — річ зовсім не рідкісна. Іноді ж навпаки — щире кохання стає неможливим через соціальну нерівність чи через інші життєві обставини, що його не стосуються.
Тож справжнє кохання — це велике надбання людини. Воно формує особистість, визначає її сутність: воно стає головним випробуванням у житті людини, робить її щасливою або нещасною. То чи існує справжнє кохання сьогодні? Мабуть, що так, оскільки й зараз люди продовжують здійснювати героїчні та безглузді вчинки задля кохання і страждати від цього. Це й робить їх людьми.