Здається бачу в ньому друга...

Здається, бачу в ньому друга…
Та, лиш, оманливе це почуття..
І на душі моїй лиш туга,
Хіба безгранне це життя?

І поведінка та його – нестримна,
На показ щирі почуття!
Та так на серці неспокійно…
Він не такий..! Та й я, не та…

Не та, що може зрозуміти,
Всі сторони його буття!
Не можна їй цього хотіти!
Авжеж, йому потрібна не вона!!!

Не та, що хоче тільки БУТИ…
А та, що досі є його!!!
І хто б зумів їх зрозуміти?
Напевно тут нема того…

Дійшли нарешті до фіналу…
Забудь її!!! Забудь його!!!