Любий мій...

Любий мій, коханий,
Чом ти в далині?
Чом ти не зігрієш
Поглядом ясним?
Не обіймеш ніжно,
Більш не поцілуєш.
Та навіщо сльози
Ти мені даруєш?
І навіщо в серце
Ти мені запав?
Там любов посіяв,
А журбу пожав.
Не побачу більше
Я твій сильний стан,
Твої карі очі,
Що „зажгли пожар”.
І горить серденько,
Мучиться щодня,
Бо тебе кохаю
Я до забуття.