Это так, уже не серьезно. Из прошлой жизни.

В моїх очах живе німа печаль,
В душі шкребуться тисячі котів.
А серце стиснув невимовний жаль -
Сьогодні ти мене не захотів.

Не захотів мене поцілувати,
Не захотів до дому провести.
Чому не хочеш ти мене кохати?
Чому від мене хочеш утекти?

Хто винен в тому, що тебе кохаю?
Сама ж собі зв`язала міцні пута.
Хто знає як же я страждаю,
Покинута тобою і забута.

Цей погляд, що знайомий аж до болю,
Мене всю обпалив якимсь вогнем.
Мабуть уже не буду я з тобою.
І саме тОму в серці дикий щем.

Але я знаю - час загоїть рани
І вилікує все крім одного.
І сліду не лишиться від кохання.
...і пам`яті від погляду твого.