Помаранчове небо /Самопожертва

моя украиноязычная "порнография"...........

* * *

помаранчове небо вдивлялось в поблідніле обличчя дитини,
цілувало бездонні очі, й веснянками впало між бров...
небо жити дитину благало, й самотужки бавовну сивИни
намагалось замалювати... й ламало долоні в кров...

помаранчове небо безмежне розділило себе на частини,
і маленькі краплини яскраві загубило в дитячій душі...
небо падало з неба... /а може, пада й донині.../ -
врятувати дитину жадало, котра була на межі...

помаранчове небо, натхненне щирим дитячим болем,
гартувало сріблясьті зірки, й зітхало нестерпно вітрами.
небо мріяло стати для малечі безкрайнім полем,
помаранчовим садом... воно майже... схоже на маму...

помаранчове небо зливою нескінчених сліз із відерця
мило зовні дівчину... й внутрішні почуття...
/в тій дитині сховалось моЄ змарніле серце.../

для дитячого щастя... небо впало... без каяття...

* * *

... а мне уже почти не пишется. нет подходящих слов. чистая, стопроцентная уязвимость души...

4.05.09 1.50 М.И.Б./одинокая душа/