Не судите строго...это одно из первых...

Ти бачиш місяць в небі темно-синім
І чуєш в гаї пісню солов`я,
Та завтра знову будемо чужими,
А лиш учора стала я твоя.

Ти глянь в вікно, там зір і не злічити
І знай, я зараз теж на них дивлюсь.
Між нами відстань - це вже не змінити,
Та йтиму далі я, не озирнусь.

І на шляху я стріну не одного,
Когось кохатиму, а хтось кохатиме мене,
Та знаю точно, що не буде більш такого,
Любов моя так просто не мине.

З тобою ще зустрінусь неодмінно,
Бо знаю - щастя в світі цьому десь та є.
Ніколи ми не станемо чужими
Бо ця любов, найперша, не мине...