Колись я знову згадую ті дні...

Колись я знову згадую ті дні,
Коли світанок разом зустрічали.
Коли чекали ніжний поклик вій,
Коханню один одного навчали.

Коли приходила зима, а ти...
Ти обіймав мене, змивав із глаз сльозу.
А я благала знов тебе: "Прийди
І поможи мені забути все... Молю".

Ти дарував квітки мені зимой,
Коли навколо тільки сніг лежав...
А я хотіла бути лиш з тобой,
Щоб тільки ти мене у губи цілував.

Я вірила завжди в твої слова,
В них була іскра, і любовь була...
Але чомусь ти забувати став,
І квіти рідше й рідше дарував...

Молилася на зірку я, для тебе,
Щоб прийшов ти знов.
І знову би довів мені,
Що все ж таки в тобі живе любов...

Колись я знову згадую ті дні,
В них правда, але є шматочок мрії...
Коли я знаю, вже не повернути...
Але мабуть, я все ж цього хотіла...