* * *

Зажги для меня свечу
Ночью в своём окне.
Я верить хочу, я знать хочу,
Что думаешь ты обо мне.
Зажги для меня звезду,
Пусть маленькую, но мою
Чтоб ночью, когда я к тебе иду
Нашла я дорогу свою.
Открой для меня островок
Банановый и без змей.
Назови моим именем новый цветок
Или неизвестный ручей.
Не нужно мне объясняться в любви
С помощью старых слов:
Вино моим именем назови
Или новый вид мотыльков.

//////////////////////////

Між нами відстані стіна
Обставин різних мур високий
Та зустріч – мить лише одна
Забрала, майже, звичний спокій.
Тебе побачила в юрбі,
А ти мене і не помітив…
Летів поквапливо собі:
Мабуть, тобі так добре жити!
Мабуть, у тебе є усе
Що в 20 літ потрібно мати …
Мене ж не та ріка несе
І їй не легко опиратись.
Якби не мури, не ріка
Я б зупинила і сказала
Що: «я тебе, мабуть, віка
З такою мукою чекала!!!»
Та все менеться, все пройде
Я далі житиму як жила.
Та трохи прикро, що ніде
Тебе без мурів не зустріла.
Ірина Ліпик