* * *

Не питай чому так вийшло,
Просто я вже дещо інша
Я просто хотіл щастя, любити
Та ти нажаль не всиг мене зловити
Так інколи буває, нічого не вдіешь
Життя кольорове, та іноді чорно-біле
Кажешь - "несправедливо" - можливо
Різкий поворот, пробач, не хотіла.
І знову та сутінь
Те гидке мовчання
Обпалені очі і знову прощання
Послухай, вже досить!!!!
Вже досить , ти чуєшь?

Ти хочешь щоб була тобою я пьяна?
Забудь!Моя в серці загоїлась рана
Тобі як буди?!То твій уже клопіт!
Іди напийся! На це зараз попит!
Тобі так хотілось щось ніжне , тепленьке
Але як казав сам-я голка із терня!
Пробач, я ж казала, так не буває!
Лиш у казках навіть сталь проростає!!