Кохаю до небес

А небо знов дощами стало плакать.
Чомусь не затихае нi на мить.
Його сльозам напевно треба знати.
Чому душа невтомно так болить.
I падае на землю жовте листя.
А на очах мойих лиш краплi слiз.
менi життя ночами iнше сниться.
I небо чисте без дощiв i грiз.
Менi нiколи це не зрозумiти.
Чому тримаеш руку не мою.
Я за тобою ладна полетiти.
Та знаю що зламаюсь i впаду.
Менi давно вже обiрвали крила.
I я нiяк йих вже не поверну.
I крок за кроком час бистрiше лине.
Та шлях свiй я нiколи не знайду.
Не вiрю не у що бiльше на свiтi.
I до життя пропав вже iнтерес.
I знае дощ, хай скаже лютий вiтер.
Що я тебе кохаю до небес!!!