* * *

Так важко розібратися в собі
Так важко дати почуттям всім раду
Коли життя- як хвилі в океані
То тихо, то не має знов пощади.

Так важко розібратись в почуттях
Не знаючи чи вони взаємні
Й так легко піддаватися сльозам
Тільки не знаєш а чи не даремно...

Так просто пройти й не подивитись
Але так важкоо спогади забуть
А у надіях дивно також жити
Незнаючи майбутній путь

І ніби добре все і знов ламає
Та буря в океані почутів
Вона в ранковий час збирає
Ті сльози мрій і кольорових снів...

А він не знає, він не знає
Де сонце усміхається весні
Вона не знає і в думок питає:
"А чи взаємно це, чи ні?"