Україна

Якщо скажу тобі, що вірна я,
Що Україна, то сім'я моя,
Що ті всі люди, то мої брати
Може війною вже й не підеш ти?

Що за гіркі ті сльози матерів,
На тебе обернеться Божий гнів.
Бо ж знаєш ти, що там невинні помирають,
Які життя ще зовсім і не знають.

Ти кажеш ми карателі, бендерівці?
Ти при собі залиш манери ці.
Не хочу чути я твоїх думок,
І рот закрий свій також на замок.

Бо я скажу, що там страждають діти,
Яких до серця хочеться пригріти,
Що щирість в серці треба віднайти,
Може війною вже й не підеш ти?

Бо доброта і чесність знову в моді!
Залиш країну! Може уже годі?